Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
В українських лісах і парках можна натрапити на гриби, які більше нагадують частини людського тіла або фантастичних істот. Деякі з них пахнуть падлом і мають страхітливий вигляд, однак усі п’ять видів із добірки не вважаються отруйними.
П’яте місце посіла аурікулярія вухоподібна. Свою назву гриб отримав не випадково: формою він справді нагадує людське вухо.
Росте аурікулярія не на землі, а на деревині. В українських лісах її найчастіше можна знайти на старій бузині у вологих і затінених місцях.
Цікаво, що гриб змінюється залежно від кількості вологи. Свіжа аурікулярія м’яка та желеподібна, після висихання стає твердою і майже гумовою, а намокнувши, знову розм’якшується.
Попри дивний вигляд, цей гриб їстівний. У деяких країнах Азії аурікулярію навіть вважають делікатесом.
На четвертому місці опинилася чорна лисичка, або лійочник ріжковидний. Через темне забарвлення її легко не помітити серед лісової підстилки.
В Україні такі гриби зустрічаються, зокрема, на Закарпатті. Їх знаходять у листяних і мішаних лісах під буками, дубами, каштанами та грабами, рідше — неподалік хвойних дерев.
Чорні лисички люблять вологий глинистий або вапняковий ґрунт. Вони можуть рости біля стежок, гнилих пнів, серед моху та опалого листя, часто цілими групами.
Гриб також називають «рогом достатку», «лисичкою сірою» та «коцюрбами». На відміну від багатьох дивних на вигляд грибів, його цінують за виразний смак та аромат.
Третє місце посів решіточник червоний. Побачивши його вперше, можна й не здогадатися, що перед вами гриб: яскраво-червоне плодове тіло утворює дивну решітку.
Ще більш незвичним є його запах. Гриб пахне падлом, але це не випадковість — таким способом він приваблює мух, які потім розносять його спори.
Зустріти решіточник можна у старих парках і лісопарках. Попри яскраве забарвлення, химерну форму та неприємний запах, отруйним його не вважають.
Друге місце дісталося грибу, відомому як «пальці диявола». Особливо ефектно він виглядає під час дозрівання.
Спочатку гриб нагадує звичайне біле яйце. Згодом його оболонка розривається, і назовні виходять довгі яскраво-червоні відростки, схожі на пальці або щупальця.
Вони вкриті темним слизом і також мають сильний запах падла. Він приваблює мух, за допомогою яких гриб поширює спори.
Батьківщиною «пальців диявола» є Австралія та Тасманія. До Європи гриб, за наведеною версією, випадково потрапив під час Першої світової війни разом із вантажами, після чого пристосувався до місцевого клімату.
Перше місце посіли «пальці мерця». Чорні видовжені утворення, що визирають з-під листя або деревини, справді можуть нагадувати пальці людини, які стирчать із землі.
Насправді ксиларія пов’язана з відмерлою деревиною. Гриб бере участь у її розкладанні та може рости на трухлявих пнях, напівзогнилих колодах, великих гілках і мертвому корінні.
Зустрічаються «пальці мерця» також у старих садах і парках. Найчастіше їх знаходять біля залишків бука, дуба, клена, в’яза та інших листяних дерев.
Іноді здається, що гриб росте просто із землі. Однак якщо прибрати листя навколо нього, під ним можна виявити приховане в ґрунті коріння або шматок гнилої деревини.
«Пальці мерця» не вважаються отруйними, але їсти їх не рекомендують. Вони мають дуже тверду, майже дерев’янисту структуру та належать до неїстівних грибів.
