Навіть звичний продукт може почати викликати алергію вже в дорослому віці. Імунна система помилково сприймає білок у їжі як небезпеку й реагує на кожен наступний контакт. Спершу чутливість може розвиватися без симптомів: організм виробляє специфічні антитіла, зокрема IgE, а реакція з’являється пізніше.
Іноді причина симптомів — перехресна реакція на схожі білки. Наприклад, людина з алергією на амброзію може відчувати свербіж у роті після дині, банана чи огірка, а алергія на пилок берези може супроводжуватися реакцією на яблука, фундук або деякі горіхи. Такий механізм особливо часто пов’язаний із новими харчовими алергіями в дорослих.
На появу реакції можуть вплинути фізичні навантаження, алкоголь, деякі ліки, зокрема нестероїдні протизапальні препарати, інфекція, лихоманка, стрес і гормональні зміни. За певних обставин симптоми виникають після кількості продукту, яку раніше організм переносив без проблем. До поширених алергенів належать молоко, яйця, арахіс, горіхи, риба, молюски, пшениця, соя та кунжут; у дорослому віці нову алергію можуть спричинити, зокрема, молюски, горіхи, фрукти, овочі й пшениця.
Повторюваний свербіж, кропив’янка, набряк губ або язика, біль у животі, блювання чи респіраторні симптоми після їжі — привід звернутися до алерголога. Реакція, пов’язана з IgE, зазвичай починається за кілька хвилин або протягом двох годин, але деякі прояви можуть виникнути через кілька годин чи навіть днів. Харчова алергія є реакцією імунної системи, а непереносимість зазвичай пов’язана з травленням: наприклад, нестача лактази може спричиняти здуття, біль і діарею, але не анафілаксію.
Для діагностики застосовують аналіз крові на специфічний IgE, шкірні проби та харчові провокаційні тести в контрольованих умовах. «Тести на харчову непереносимість, засновані на вимірюванні антитіл IgG, не підходять для діагностики харчової алергії», — наголошує доктор Адам Балог, алерголог та клінічний імунолог Центру алергії Prima Medica. Під час оцінювання результатів важливо враховувати перехресні реакції, тому діагноз має встановлювати спеціаліст.
Основою лікування є уникнення підтвердженого алергену, запобігання випадковому контакту й план дій на невідкладний випадок. Для окремих пацієнтів може розглядатися алерген-специфічна імунотерапія, але лише під наглядом спеціаліста; вона не гарантує постійного одужання. Деякі дитячі алергії на молоко, яйця, пшеницю чи сою з часом минають, а алергія, що почалася в дорослому віці, рідше зникає самостійно; повторно вводити продукт без поради лікаря небезпечно.