Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Мінойська та мікенська знать могла використовувати персні з метеоритного заліза як символ високого статусу та влади. Серед понад сотні досліджених давньогрецьких артефактів науковці виявили 13 кілець, склад яких вказує на можливе позаземне походження заліза.
Метеоритне залізо було особливим матеріалом задовго до того, як люди навчилися масово виплавляти цей метал із руди. У різних частинах світу з уламків небесних тіл робили інструменти, зброю, прикраси та ритуальні предмети.
Відомі такі знахідки з Гренландії, Китаю, доколумбової Америки та Єгипту. Один із найвідоміших прикладів — кинджал Тутанхамона, виготовлений із метеоритного заліза.
Дослідники вирішили з’ясувати, чи використовували цей незвичайний матеріал і в Греції бронзової доби. Протягом п’яти років вони вивчали хімічний склад понад 100 артефактів, знайдених на території сучасної Греції.
Особливу увагу приділили 91 залізному предмету віком приблизно 3000–3800 років. Серед них були кільця, браслети, ножі та інші вироби.
Для аналізу застосували рентгенівську флуоресценцію, яка дозволяє визначати склад матеріалу без пошкодження археологічної знахідки. У 13 предметах дослідники виявили нікель, що вказує на ймовірне використання метеоритного заліза.
Усі 13 предметів виявилися перснями. Причому це були не прості залізні кільця: майстри поєднували незвичайний метал із золотом або сріблом, а частина виробів мала оправи, у яких могли закріплювати печатки.
Контекст знахідок також виявився показовим. Більшість таких перснів походить із багатих поховань, зокрема гробниць у Мікенах, пов’язаних із представниками тогочасної еліти.
Ще один перстень археологи знайшли в мінойському некрополі безпосередньо на пальці людини, яку дослідники вважають імовірним верховним жерцем.
Саме поєднання незвичайного матеріалу, складної роботи та місць знахідок підштовхнуло науковців до припущення, що метеоритні персні могли слугувати символами влади серед представників мінойської та мікенської палацової верхівки.
Звідки майстри отримували космічний метал, поки що достеменно не встановлено. Автори дослідження припускають, що його могли привозити з Єгипту.
Природні умови Греції погано сприяють тривалому збереженню метеоритів: вони можуть падати в море, а на суходолі залізо поступово руйнується внаслідок окислення. Сухий клімат єгипетських пустель значно краще зберігає такі уламки.
Дослідження також показало, що метеоритне залізо було далеко не єдиним матеріалом для давньогрецьких майстрів. 78 проаналізованих залізних предметів виготовили вже з металу, отриманого шляхом плавлення.
Такі вироби могли з’явитися в Греції приблизно 1400 року до нашої ери, ще за бронзової доби. Водночас серед предметів, датованих періодом до 1200 року до нашої ери, дослідники виявили лише два вироби з виплавленого заліза — кулон і кільце.
Науковці звернули увагу, що порівняно з Анатолією технологія використання виплавленого заліза поширилася в Греції дещо пізніше. Не виключено, що частину ранніх виробів привозили з інших регіонів, зокрема з Кіпру.
Мода на персні з метеоритного заліза, судячи зі знахідок, протрималася приблизно до 1200 року до нашої ери. Чому після цього вони зникають, однозначної відповіді немає.
Причиною могли бути зміни в доступності матеріалу або попиті. Автори дослідження припускають і простіше пояснення: престижні «космічні» персні могли просто вийти з моди разом зі змінами в культурі мінойської та мікенської еліти.
