Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
У чилійській Атакамі є райони, де метеостанції за понад століття спостережень не зафіксували вимірюваних опадів. Проте вода там усе одно з’являється: її приносить густий туман із Тихого океану, який підтримує місцеві екосистеми та навіть дає людям змогу вирощувати овочі й фрукти.
Атакама належить до найпосушливіших місць Землі. В окремих її частинах дощу може не бути роками, а звичайним дощовим хмарам тут заважають одразу кілька природних чинників.
Зі сходу шлях волозі перекривають Анди. Із заходу на клімат впливає холодна течія Гумбольдта, яка охолоджує повітря над океаном і перешкоджає утворенню звичайних дощових хмар.
Проте саме Тихий океан дає пустелі інше джерело води. Над узбережжям формується густий морський туман, який місцеві називають каманчакою. Він заходить на сушу, а крихітні краплі води осідають на камінні та рослинах.
Через це навіть у місцях, де дощ практично не випадає, на світанку можна побачити мокре каміння. Цієї вологи вистачає для існування організмів, які пристосувалися до надзвичайно сухого клімату.
Зокрема, лишайники можуть забирати воду безпосередньо з повітря. Коли приходить туман, вони насичуються вологою та на короткий час активізують фотосинтез. Після висихання їхня активність знову різко зменшується.
Деякі види настільки залежать від цього механізму, що трапляються лише в окремих прибережних районах, куди регулярно доходить океанський туман.
Люди також навчилися буквально збирати воду з повітря. Для цього використовують великі сітчасті конструкції, які називають туманоуловлювачами.
Краплі туману осідають на сітці, об’єднуються, стікають униз і потрапляють у спеціальні резервуари. За сприятливих умов квадратний метр такої конструкції може давати кілька літрів води на добу, а великі установки — тисячі літрів.
Цю технологію використовували, зокрема, в рибальському селищі Чунгунго. Наприкінці XX століття там встановили близько сотні туманоуловлювачів, завдяки яким воду отримували сотні мешканців.
Зібраної вологи вистачало не лише для побутових потреб. Її використовували для вирощування картоплі, салату, лимонів, гранатів та інших культур.
Водночас пити воду просто з туманоуловлювача не слід. Разом із краплями на сітках можуть накопичуватися морські солі, мікроорганізми та інші домішки, тому воду потрібно очищати.
Науковці продовжують досліджувати цю технологію як додаткове джерело прісної води для посушливих регіонів. Її можливості безпосередньо залежать від частоти та густоти туманів, які також можуть змінюватися разом із кліматом.
