Заголовки

Місто без сонця і поруч із білими ведмедями: як живуть люди на краю світу

Місто без сонця і поруч із білими ведмедями: як живуть люди на краю світу

Лонгйірбюен на норвезькому архіпелазі Шпіцберген називають найпівнічнішим містом світу. Тут кілька місяців триває полярна ніч, снігоходів більше, ніж людей, а за межі населеного пункту не радять виходити без засобів захисту від білих ведмедів.

Лонгйірбюен розташований приблизно за 1300 км від Північного полюса. До Осло звідси близько трьох годин польоту.

Попри суворий клімат, у місті живуть близько 2400 людей. Тут працюють школа, університетський центр, магазини, ресторани, музеї, кінотеатр, бари та навіть нічний клуб.

Спочатку Лонгйірбюен розвивався як шахтарське поселення, однак роль вугільної промисловості поступово скоротилася.

Сьогодні значну частину місцевої економіки формують туризм, наукові дослідження та арктичні технології.

Неподалік розташоване Всесвітнє сховище насіння. Воно вбудоване приблизно на 120 метрів углиб гори та містить понад 1,4 млн зразків насіння з різних країн.

Сховище створили як резерв на випадок масштабних природних катастроф, воєн або інших криз, які можуть знищити сільськогосподарські колекції.

Ще одна особливість життя на Шпіцбергені — сусідство з білими ведмедями.

На архіпелазі мешкають сотні цих хижаків, і час від часу вони можуть наближатися до населених пунктів у пошуках їжі.

Тому під час поїздок за межі Лонгйірбюена людям рекомендують мати засоби для відлякування ведмедів, а в окремих випадках — зброю.

Незвичні правила тут діють і щодо медицини та поховань.

У місті немає повноцінного пологового відділення, тому жінки на пізніх термінах вагітності зазвичай вирушають на материкову частину Норвегії.

Так само евакуюють тяжкохворих пацієнтів, яким потрібна спеціалізована допомога.

Поховання в трунах у Лонгйірбюені припинили ще в середині XX століття. Через особливості вічної мерзлоти та її танення традиційні поховання виявилися проблемними.

Одне з найсерйозніших випробувань для місцевих жителів — полярна ніч.

Приблизно із середини листопада до кінця січня сонце взагалі не піднімається над горизонтом.

Коли воно повертається, жителі влаштовують спеціальне свято — Тиждень Сонячного фестивалю.

Влітку ситуація протилежна: кілька місяців сонце практично не заходить.

Темний сезон водночас приваблює туристів, адже Лонгйірбюен вважається одним із найкращих місць для спостереження за північним сяйвом.

У місті працює школа приблизно для 235 учнів віком від 6 до 18 років.

Окрім звичайних предметів, дітей навчають правилам поведінки в арктичних умовах, зокрема діям під час лавин, зимових походів та можливих зустрічей із білими ведмедями.

Також у Лонгйірбюені розташований Університетський центр на Шпіцбергені, який вважають найпівнічнішим вищим навчальним закладом світу.

Щороку там навчаються близько 700 студентів, які вивчають арктичну біологію, геологію, геофізику та технології.

Взимку одним із головних видів транспорту стають снігоходи.

Наприкінці 2025 року на Шпіцбергені їх налічувалося майже 3000 — більше, ніж жителів самого Лонгйірбюена.

Для пересування засніженими просторами також використовують собачі упряжки. На архіпелазі утримують понад тисячу полярних собак, пристосованих до тривалих подорожей у сильний мороз.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *