Регулярне тривале приймання тадалафілу, який використовують для лікування еректильної дисфункції, може бути пов’язане з підвищеним ризиком глаукоми. Йдеться не про неминучу втрату зору, а про статистичний зв’язок, який виявили під час великого спостережного дослідження.
Учені проаналізували дані 36 927 чоловіків віком від 40 років, які регулярно приймали тадалафіл щонайменше три місяці. Їх порівняли з такою самою за чисельністю групою чоловіків, які не використовували препарати цього класу.
Спостереження тривало до п’яти років. На початку дослідження жоден з учасників не мав діагностованої глаукоми.
За цей час захворювання виявили у 3,93% чоловіків, які приймали тадалафіл, і у 3,16% тих, хто його не використовував. У відносних показниках це означає приблизно 22-відсоткове зростання ризику.
Втім, абсолютна різниця значно менша — близько 0,77 відсоткового пункту. Це приблизно 77 додаткових випадків глаукоми на кожні 10 тисяч чоловіків.
У групі тадалафілу також частіше фіксували підвищений внутрішньоочний тиск, первинну відкритокутову глаукому та початок лікування цього захворювання.
Тадалафіл належить до інгібіторів ФДЕ-5. До тієї самої групи входить силденафіл, відомий під торговою назвою Viagra.
Ці препарати розширюють кровоносні судини та посилюють кровотік. Саме завдяки цьому вони допомагають при еректильній дисфункції, але фермент ФДЕ-5 є не лише в статевих органах.
Він також міститься в сітківці, судинах ока, структурах, що беруть участь у виробленні внутрішньоочної рідини, та поблизу зорового нерва. Тому дослідники припускають, що тривалий вплив препарату може змінювати кровообіг або тиск усередині ока.
Один із можливих механізмів полягає в тому, що рідина всередині ока може утворюватися швидше, ніж відводитися. За певних умов це здатне підвищувати внутрішньоочний тиск і поступово шкодити зоровому нерву.
Водночас ця гіпотеза поки не доведена. Біологічний механізм залишається складним, а той самий клас препаратів у деяких умовах може впливати на око інакше.
Глаукома небезпечна тим, що на ранніх стадіях часто не має виражених симптомів. Пошкодження зорового нерва накопичується поступово, а вже втрачений зір зазвичай не відновлюється.
Автори дослідження окремо наголошують, що їхня робота не доводить прямої причинно-наслідкової ролі тадалафілу. Це спостережне дослідження, а отже, воно показує лише зв’язок між двома явищами.
Не можна виключити й інше пояснення: чоловіки, які постійно приймають такі препарати, частіше контактують із лікарями, а тому глаукому в них можуть просто частіше виявляти.
Тому самостійно припиняти призначене лікування не варто. Людям, які регулярно приймають тадалафіл і мають глаукому, підвищений внутрішньоочний тиск, сильну короткозорість або випадки глаукоми в родині, доцільно обговорити з лікарем перевірку зору.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
