Батьківщиною далеких предків сучасних кажанів могла бути Європа, звідки вони почали розселятися іншими континентами приблизно 65 мільйонів років тому. До такого сценарію дослідників привів масштабний аналіз геномів сучасних тварин та десятків викопних решток.
До міжнародного дослідження долучилися 137 науковців із 64 країн. Вони проаналізували геноми 103 видів кажанів, охопивши всі 21 сучасну родину цих ссавців.
До генетичних даних додали інформацію про 44 викопні зразки. Поєднання двох типів свідчень дозволило реконструювати ранні етапи еволюції кажанів та напрямки їхнього розселення.
Походження цих тварин тривалий час залишалося спірним. Серед можливих місць появи їхніх предків розглядали Азію, Африку та Північну Америку, оскільки стародавні викопні рештки знаходили в різних частинах планети.
Нова реконструкція вказала на інший сценарій. Найімовірніше, початкова еволюційна лінія кажанів сформувалася в Європі, після чого її представники дісталися Африки, а вже звідти продовжили поширюватися іншими континентами.
Цей процес тривав мільйони років та супроводжувався швидким утворенням нових видів. Зрештою кажани стали однією з найпоширеніших груп ссавців і сьогодні зустрічаються майже по всій планеті, за винятком найхолодніших полярних регіонів.
Окрему увагу вчені приділили походженню ехолокації — здатності орієнтуватися за відбитими звуковими сигналами. Викопні представники ранніх форм, зокрема Vielasia, вказують, що цей механізм міг виникнути дуже рано.
Імовірно, ехолокація сформувалася ще до появи більшості сучасних родин кажанів. Це дає дослідникам нові дані для давньої дискусії про те, яка з двох ключових здібностей цих тварин виникла раніше — активний політ чи орієнтація за допомогою звуку.
Геноми кажанів цікавлять науковців і з іншої причини. Ці ссавці демонструють незвичайну стійкість до багатьох інфекцій, а тривалість їхнього життя нерідко значно перевищує очікувану для тварин такого розміру.
Ці особливості досліджують у контексті старіння, роботи імунної системи та регулювання запальних реакцій. Точніша еволюційна картина може допомогти встановити, на яких етапах і в яких гілках кажанів сформувалися такі властивості.
Водночас майже п’ята частина відомих видів кажанів перебуває під загрозою. Серед основних ризиків для них називають втрату природних середовищ існування, зміну клімату, хвороби та переслідування з боку людей.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
